проковзувати — I ує, недок., проковзну/ти, ну/, не/ш, док. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). || Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). II ую, уєш, недок., проко/взати, аю, аєш,… … Український тлумачний словник
проковзування — I я, с. Дія за знач. проковзувати I. II я, с., рідко. Дія за знач. проковзувати II … Український тлумачний словник
проковзування — 1 іменник середнього роду від: проковзувати 1 проковзування 2 іменник середнього роду від: проковзувати 2 … Орфографічний словник української мови
проковзати — див. проковзувати II … Український тлумачний словник
проковзнути — див. проковзувати I … Український тлумачний словник
проковзуватися — ується, недок., проко/взатися, ається, док., рідко, 1) Ставати гладким, слизьким від ковзання. 2) тільки недок. Пас. до проковзувати II … Український тлумачний словник